ПРЕДСТАВЛЕНИЯ, ОТЗЫВЫ
(Выдержки из книг, журналов, газет)
1. «…С. Левин воспевает родные места… «Моей памяти волны, как волны седого Дуная», - разворачивает эпическое полотно Сергей. Тут же помещена его фотография: статный крепыш с добротной шевелюрой, которому «седин памяти» еще лет тридцать дожидаться. Понятно, что поэт искал какое-то новое, незатертое определение Дуная, но получилось одновременно напыщенно и забавно…».
Ю.Павлов. «Колодец, полный муз». Обзор поэзии молодых. Критика. //
«Советский Измаил» (г. Измаил), 16 сентября 1993 г., № 108 (8853), с.3
2. «Имя Сергея Левина широко известно почитателям авторской песни не только на Украине, но и за ее пределами…».
От редакции. Из поэтической тетради. «Нового дня голосистый запев». // «Народна Армія». 28 березня 1995 р., с.4
3. «…Большую и разноплановую программу представили Л. Олейник и С. Левин. Радовали слушателей искусное владение гитарой, мелодичность песен, разнообразие ритмов и добротный текстовый материал… Собранные от концерта средства пойдут в помощь нуждающимся».
Л.Храброва. «Лирический дуэт». // «Советский Измаил»
(г. Измаил), 22 февраля 2000 г., № 28 (9933), с.1
4. «…Прихід С. Льовіна в поезію зовні може видатися дещо незвичним, хоча, на мою думку, він цілком закономірний і внутрішньо зумовлений… Так склалося, що, осягнувши складнощі вищої військової освіти і віддавши понад два десятки років службі у війську, він зберіг поетичний подих молодості, залюбленість у поетичне слово та пісню. Сьогодні поезію та пісню Сергій вважає своїм другим покликанням…
Замолоду С. Льовіна на поезію надихала атмосфера рідного міста Ізмаїла, що на березі Дунаю…
Ностальгічна повернутість у спогад про «малу вітчизну» інколи проривається у поетичних рядках афективною гіперболізацією, що нагадує далеку добу одописання…
Тематично окремий цикл творять поезії про армійську службу, якій автор вірний усе своє свідоме життя. Це літопис армійського буття, поданий у творах то з романтичним піднесенням, переповненням гордості за належність до стану захисників, до касти обраних – офіцерів, то прориваються сум і сумніви, розчарування й тривога…
На загал у тематично різнопланових віршах Сергія переважають інтимні мотиви. Саме вони визначають домінантну тональність його творчості. Довкілля, ліричний об‘єкт подані з симпатією, співпереживаючи. Він не боїться довірити паперові свої найпотаємніші помисли, виказати щирі почуття…
Поезії С. Льовіна – без претензій на модерн чи акцентовану оригінальність. Його твори не обтяжені неприродно вишуканими образами чи алюзивними конструктами, хоча автор і не відмовляється повністю від них, проте не перенасичує ними текст. Це передусім реалізоване прагнення висловити те, що в момент творення не можна було не сказати. Настроєвість, нерідко – імпульси чуттєвості, огорнені ритмом і римою, виказують постійні поетичні пошуки автора.
У поезіях Сергія читача прихиляє щирість багатьох рядків, відчуття тепла, яке вони полишають…
Частину текстів віршів С. Льовін писав як слова пісень, до яких він пізніше (чи водночас з текстом) створював музику. Це не частий випадок поєднання в одній особі поета й музиканта. І це все йде від внутрішнього відчуття ритму, від якого автор впевнено простує до змістовної поезії, до ваговитого поетичного образу.»
Павло Гриценко, доктор філологічних наук, професор, м. Київ.
Передмова до книги віршів та пісень С. Льовіна «Запалити світанок».// Видавництво «Друк», м. Одеса, 2000 р.
5. ««Вновь посетил родные пенаты…» Так я бы начала писать о барде Сергее Лёвине, хорошо знакомом многим измаильчанам своими авторскими песнями. Однако в День 9-й годовщины Вооруженных Сил Украины я беседую не с бардом, а с полковником, заместителем начальника социально-педагогического факультета Военного гуманитарного института Национальной академии обороны Украины Сергеем Викторовичем Лёвиным…».
Интервью Л.Колотенко. «Дело армии – защищать свой народ».
К 9-й годовщине Вооруженных Сил Украины //«Советский Измаил»
(г. Измаил), 6 декабря 2000 г., № 194 (10098), с.1
| 
